Щаблі вдосконалювання в йогу («Шляхетний Восьмерічний Шлях»), викладені Патанджали, що випливають:
1. «яма» — приборкання, помірність;
2. «нияма» — етична культура;
3. «асана» — дисципліна тіла;
4. «пранаяма» — регулювання подиху;
5. «пратьяхара» — ізоляція почуттів;
6. «дхарана» — увага;
7. «дхьяна» — міркування;
8. «самадхи» — зосередженість.
Патанджали Бходжа ( 200 до н.е.; за іншою версією жив між 7 і 3 в. до н.е), не є засновником філософії і практичних методів йоги, він скоріше її систематизатор, тому що безліч різноманітних форм і методик йоги були добре відомі з набагато більш прадавніх часів. Однак система, класифікація, пояснення й стислі визначення Патанджали виявилися настільки чудовими й ефективними, що з ними знайомі й ними керуються практично всі утворені йоги. Автор " Йога-Сутр".
" Йога-Сутри" складаються із чотирьох книг, або глав, присвячених спогляданню (Самадхи), практикам йоги, психічним силам і незалежності, або звільненню:
В I розділі йога визначається як «подолання коливань свідомості», результатом чого повинне бути «установлення в собі» духовного початку – пуруши: до цього він ухвалює форми цих «коливань». Далі випливають класифікація зазначених «коливань», стратегія їх подолання й наближення до концентрації свідомості, доказу існування й характеристика вищого пуруши ( Божество Ішвара), аналіз перешкод на шляху до заспокоєння свідомості, опис досягнення «стабільності» свідомості й «осяяння».
В II розділі викладається вчення про кореневі афекти свідомості (кльоші) – невідання, « свідомості я», прагнення, ворожість і прихильність до власного існування, – які є основною перешкодою на шляху до «звільнення», про карму ( як результаті афектів), а також четирьохступенева модель: страждання, причина страждань, рятування від них і засобу цього рятування (порівн. чотири «шляхетні істини» у буддизмі). У тому ж розділі викладені перші п'ять щаблів восьмерічного тренінгу йоги – утримання від основних страстей (яма), а також культивування правильної духовної практики (нияма), найбільш зручних для психотехніки положень тіла (асана), дихальних вправ (пранаяма) і звільнення почуттів від впливу зовнішніх об'єктів (пратьяхара).
В III розділі розглядаються 3 вищі стадії йоги тренінгу – утримання свідомості в одній крапці (дхарана), щабель чистого споглядання (дхьяна) і концентрація (самадхи) – з розрізненням попередньої й вищої («бессеменной»). Основний зміст цього розділу становить докладне перерахування тих окультних «сверхсил» (вибхути), які рекомендується здобувати різними застосуваннями концентрації свідомості до різних сфер мікро- і макрокосму. В останньому, IV розділі розглядається походження «сверхздібностей», карма і її «сліди». Текст завершується характеристиками кінцевого «звільнення» пуруши.