Насолода й біль виникають від ваших власних колишніх діянь (карма). У такий спосіб легко пояснити карму за допомогою одного коротенького висловлення: якщо ви надходите добре, результати будуть гарними, якщо ви надходите погано, результати будуть поганими.
Карма означає дії. З погляду самих зроблених дій вони підрозділяються на тілесні, словесні й розумові діяння. З погляду їх наслідків діяння бувають доброчесними, недобродійними й байдужними. У поняттях часу існують два типи: намір діяти, у якім обмірковується, що робити, і навмисні дії, які є вираженнями цих розумових спонукань у тілесному або словесному діянні.
Наприклад, опираючись на спонукання, я зараз кажу й тим самим накопичую словесні діяння, або карму. чи Стануть ці дії гарними або поганими, залежить переважно від моєї спонукальної причини. Якщо я говорю з добрими намірами, щиро, з повагою й любов'ю до інших, тоді мої діяння є благими, доброчесними. Якщо я дію, піднятий гордістю, ненавистю, осудом і т.д., тоді мої мовні й тілесні діяння стають недобродійними.
Отже, карма здійснюється увесь час. Коли говорять із добрими намірами, дружня бесіда виникає як безпосередній результат. І тоді діяння фіксується в розумі, впливаючи в майбутньому на виникнення приємного. При дурних спонуканнях відразу ж створюється вороже оточення, а в майбутньому це викличе біль того, хто говорить погане.
Навчання Будди полягає в тому, що ви — творець самого себе, усе залежить від вас. Це означає, що насолода й біль походять від доброчесних і недобродійних діянь, які не приходять ззовні, а тільки усередині вас. Ця теорія досить корисна в повсякденнім житті, тому що ви відразу починаєте вірити у взаємозв'язок між діями і їх наслідками. Незалежно від того, є зовнішній наглядач або його ні, ви завжди будете пильні й станете перевіряти самого себе. Приміром, якщо лежать тут якісь гроші або гарна перлина й нікого немає навколо, ви могли б легко побрати її. Однак, якщо ви вірите в цю доктрину, згідно з якою все позначається в майбутньому на вас самому, то ви нічого не оберете.
У сучаснім суспільстві є складні поліцейські системи з розвитому технологією розслідування, однак люди усе ще процвітають у здійсненні терористичних актів. І хоча одна сторона завдяки складній техніці в стані вийти на слід інш сторони, що переступила закон, ця інша сторона заради вчинення лиха робить ще більше. Правильним наглядом є тільки внутрішній — почуття турботи й відповідальності за своє власне майбутнє й людинолюбний інтерес до благодіяння іншим.
Практично, найкращий контроль над злочинністю — це самоконтроль. Через внутрішню зміну злочин може бути зупинене й мир привнесений у суспільство. Нагляд над собою є найбільш важливим, і в такий спосіб буддійська теорія про самовідповідальність корисна, тому що вона залучає самовипробування й самоконтроль при дотриманні як власних інтересів, так і чужих.
Передбачаються різні види результатів діянь. Один з них " наслідки плодів". Наприклад, якщо хтось робить недобродійне діяння, то його чекає погане життепереселення в стан тварини, і таке переродження буде закономірним наслідком, тобто здійсненням плода в іншому житті. Другий вид називається «наслідком, подібним його причині відносно досвіду». Приміром, якщо після поганого життепереселення, отриманого за вбивство, ви пізніше відроджуєтеся людиною, то життя ваше буде короткою. Такий наслідок-покарання чекає вас за переривання чийогось короткого життя. Третій вид називається «наслідком, подібним його причині відносно призначення». Прикладом могли б послужити тенденції, що утворюються після здійснення такого недобродійного діяння, як вбивство.
Названі приклади можуть аналогічно використовуватися й із приводу доброчесних діянь. Існують такі, наслідки яких збігаються, тобто багато істот надходять однотипно, тому й наслідки випробовуються сукупно: приміром, спільне проживання в певному фізичнім середовищі.
Значення таких буддійських вчень про діяння полягає в тому, що вони вносять позитивний вклад у людське суспільство. Я сподіваюся, що, будь та релігія чи ні, ми станемо вивчати кожну іншу систему для того, щоб зібрати корисні ідеї й розробки заради вдосконалення людства.

Далай-лама XIV